Cocaine Колумбийский Шарыпово

Я купил себе закладку, пару граммов хорошего порошка, купил все не теряя времени. Подслушал, где можно стащить манди, понял, что надо срочно попробовать. Да, я знаю, что это опасно, что это кого-то убивает, но, честно говоря, мне на это пофиг. Я живу на краю, дышу химией и легкими галлюцинациями. Взял кокаин в руки, приготовился к трипу. Включил рэп, чтобы все вокруг стало настоящими битами. Я знаю, это не самое безопасное занятие, но когда ты обдолбанный - все окружающее кажется реальнее. Темные улицы, я брожу по ним босиком, взлетаю на автопилоте. Курительная смесь поднимает меня в астрал. Кажется, я летаю, ощущаю себя свободным, даже несмотря на тяжелую бронетехнику, окружающую меня.

Город красится в разные цвета, простота и суета вместе. Все становится ярче и красочнее, наркотический колорит. Мой мир заключен в виниле, мои глаза вспыхивают от радости от десятка названий, которые прет в колонках.

Манди	подарит мне новый трип,
Закладка	заставит меня видеть красками,
Хала	позволит мне забыть обо всем,
Порошок	научит меня летать,
Курительная смесь	растворит меня в никуда,
Гофрон	скроет меня от мира.

Я теряюсь в этой черной дыре, в которую я сам погружаюсь. И нет никакого спасения, никакой светлой стороны. Свет, который я вижу, - это свет от лампы над зеркалом, где я накатываю грядки кокаина.

Мир находится в состоянии хаоса, и я фанатично ищу свой путь, прокладывая его через наркотики. Я становлюсь пешкой на шахматной доске, где наркотики являются каждым полем. Они контролируют меня, они играют со мной. Но я не жалуюсь, это та игра, которая держит меня в живых. И я продолжаю играть до самого конца.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!